Форма входу

Логін:
Пароль:

Опитування

Ваше ставлення до Болонського процесу:
Всього голосів: 236




Неділя, 17.12.2017, 15:58
Раді Вас вітати Гість | RSS
artk
Титульна | Реєстрація | Вхід
Статті та матеріали


Титульна » Статті » "Без цензури" » Поезія

ІЄРОНІМ БОШ ХХ

Наші святочні пориви - палкі та вознеслі,

ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.

Далі, все далі від нас рибалки і теслі,

тільки предвічні сліди на воді та піску.


Годі рибалити, браття - глибини стемніли:

риба з морів у бляшанки тісні запливла.

Наші обійми схололи, обличчя змарніли

в холоді надто блискучих будівель зі скла.


Між синтетичних ялинок шукаємо віху:

як розпізнати майбутнє, о куле скляна?

Акумулятор для німба - винахід віку,

на видноколі - вогнетривка купина.


Щось ми згубили (а може, знайшли) на розпутті,

тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.

З тихим благанням дивиться в очі майбутні

наш до ялинки підвішений крихітка-бог.

Категорія: Поезія | Додав: artk (06.09.2010)
Переглядів: 501 | Рейтинг: 0.0/0 |

Усього коментарів: 0
Додавати коментарі мають можливість тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright Artem Kozmenko © 2017