Форма входу

Логін:
Пароль:

Опитування

Чи потрібні Чернівцям нові пам'ятники?
Всього голосів: 142




Неділя, 19.11.2017, 01:11
Раді Вас вітати Гість | RSS
artk
Титульна | Реєстрація | Вхід
Статті та матеріали


Титульна » Статті » "Без цензури" » Поезія

Коли до губ твоїх лишається півподиху...

Коли до губ твоїх лишається півподиху,

коли до губ твоїх лишається півкроку - 

зіниці твої виткані із подиву,

в очах у тебе синьо і широко.


Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,

той шепіт мою тишу синьо крає!

І забуваю я, що вмію дихати

і що ходити вмію, забуваю.


А чорний птах повік твоїх здіймається

і впевненість мою кудись відмає.

Неступленим півкроку залишається,

півподиху у горлі застрягає.


Зіниці твої виткані із подиву,

в очах у тебе синьо і широко...

Але до губ твоїх лишається півподиху,

до губ твоїх лишається півкроку.

Категорія: Поезія | Додав: artk (18.09.2009) | Автор: Артем Козменко
Переглядів: 449 | Рейтинг: 0.0/0 |

Усього коментарів: 0
Додавати коментарі мають можливість тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright Artem Kozmenko © 2017