Форма входу

Логін:
Пароль:

Опитування

Ваше ставлення до Болонського процесу:
Всього голосів: 238




Субота, 27.02.2021, 17:15
Раді Вас вітати Гість | RSS
artk
Титульна | Реєстрація | Вхід
Навчально-методичні матеріали


Титульна » Матеріали » Методичне забезпечення курсів » Методичні рекомендації

Рекомендації студентам
[ ] 23.12.2007, 17:35

Робота на лекційних заняттях

Лекція це – форма навчання, що дає змогу студентам отримати додаткову інформацію з досліджуваної тематики. Робота на лекціях передбачає зв’язок, що можна висвітлити схемою “ЛЕКТОР - СТУДЕНТ - ЛЕКТОР”. На лекцію виносяться широкі питання з програми курсу, які дають основу для вивчення та розкривають зміст теми.

Завданням лекції є структуризація знань студента, вироблення розуміння положень теми. Ініціатором роботи на лекції є саме лектор, який структурує і контролює процес подачі інформації слухачам. Студенти є активними учасниками лекційного заняття.

Робота сторін на лекційному занятті:

Лектор:

- грає роль методолога: роз’яснює як потрібно вивчати тему, на що потрібно звертати увагу, а від чого можна абстрагуватися;
- подає концентровано матеріал лекції;
- звертає увагу студентів на важливі моменти, що стосуються вивчення теми;
- дає пояснення до матеріалу лекції, для його глибшого розуміння студентом;
- не подає статичної інформації (тобто інформації, яку легко знайти у навчальній літературі);
- рекомендує джерела для глибшого вивчення тих чи інших нюансів теми;
- заохочує студентів до вивчення матеріалу;
- відповідає на запитання студентів для глибшого і точнішого роз’яснення матеріалу;
- використовує роздатковий матеріал;
- використовує підручні засоби для наочного пояснення питань;
- наводить конкретні приклади.

Студенти:

- опрацьовують базовий матеріал;
- розширюють власні знання з теми;
- конспектують, за бажанням, потрібні моменти;
- виказують свої думки та уточнюють у лектора незрозумілі питання, у відведений для цього час.

Робота на семінарських заняттях

Завданням семінарського заняття є поглиблення знань з конкретних питань та отримання практичних навичок з їхнього використання. Робота на семінарі проводиться за схемою “СТУДЕНТ – ВИКЛАДАЧ – СТУДЕНТ”. Ініціатива роботи на семінарі, на відміну від лекції, іде від студентів. Саме студенти визначають які питання потребують глибшого вивчення. А викладач формує, на основі програми курсу та власного досвіду, тільки орієнтовне коло питань для обговорення на занятті.

Робота сторін на семінарському занятті:

Студенти:

- провокують і проводять між собою обговорення актуальних проблем;
- пропонують питання до дискусії;
- конспектують важливу для розуміння предмету інформацію;
- за необхідності, звертаються до викладача за роз’ясненням;
- виступають з доповідями з визначених викладачем (програмою) питань.

Викладач:

- виносить на обговорення питання, які визначаються на основі програми курсу, власного досвіду та інтересів групи;
- виступає модератором (тільки скеровує роботу студентів);
- за необхідності роз’яснює окремі моменти обговорення;
- не проводить оцінювання знань студентів (за бажанням можливе відзначення роботи студентів, яке буде взяте до уваги при визначенні умов перездачі модульного та підсумкового контролю);
- пропонує ділові ігри чи інші форми роботи на парі;
- узагальнює та підсумовує роботу на занятті;
- дає рекомендації щодо глибшого вивчення теми.

Консультації

Консультації проводяться викладачем періодично у визначений, зручний для студентів час. Викладач консультує як групи студентів, так і кожного студента індивідуально. Консультації не є обов’язковими для відвідування.
Консультації проводяться з метою роз’яснення викладачем незрозумілих для студентів моментів. На консультації студент має можливість персонально обговорити з викладачем питання, які його цікавлять. Викладач коригує роботу студента і направляє у потрібному напрямку.

Індивідуальна науково-дослідна робота

ІНДР не має єдиної затвердженої форми, тому для різних предметів викладачами визначаються різні індивідуальні завдання (реферати, статті, тести, задачі тощо). Даний розділ методичних рекомендацій якраз і покликаний визначити суть, мету, завдання цього виду роботи.

Індивідуальна науково-дослідна робота – це наукова робота студента, що виконується ним самостійно, опираючись на знання отримані протягом аудиторних занять та підчас самостійної роботи, а також використовуючи додаткову інформацію. Метою даної роботи є вміння висловити власні думки на папері, набуття навичок з написання наукових робіт та опрацювання літератури.

Обсяг роботи повинен бути не менше 7 та не більше 11 сторінок формату А4. Першою сторінкою ІНДР є, як і при оформленні інших наукових робіт, титульний лист, який не нумерується. Нумерація починається з другої сторінки. План роботи не пишеться, хоча робота має неформальні 3 розділи, вступ та висновки. У кінці роботи подається список використаних джерел, на які здійснено посилання в тексті.

Структура роботи:

- у вступі (0,5-1 сторінка) визначається актуальність, загальний огляд наукових досліджень з даної теми, предмет, об’єкт, мета, постановка проблеми та завдання роботи;
- у І розділі (1-2 сторінки) дається теоретичне розкриття теми, описується методологія дослідження;
- ІІ розділ (3-5 сторінок) повністю аналітичний. У даному блоці аналізується в динаміці проблемне питання з використанням статистичних даних. Рекомендується використовувати графіки, діаграми, схеми, таблиці для наочного висвітлення ходу досліджень;
- ІІІ розділ (1,5-2 сторінки) характеризується синтезом отриманих результатів, визначенням прогнозу розвитку досліджуваних явищ та процесів, формуванням рекомендацій;
- у висновках (0,5-1 сторінка) узагальнюються всі етапи виконаної роботи.

Усі розділи являють собою суцільний текст та не виділяються в роботі.

ІНДР оцінюється в 30 балів. При виконанні роботи неналежним чином або у невідповідному обсязі бал знижується. Загалом бал ставиться відповідно до якості виконаної роботи. Рівень якості роботи визначається дотриманням усіх до роботи, які викладені у цьому розділі методичних рекомендацій.

Тематика робіт вибирається студентом за власним бажанням у рамках програми курсу. Для спрощення цього завдання студентам надається рекомендований перелік тем досліджень.

Модульний та підсумковий контролі

Модульний та підсумковий контролі оцінюються разом у 70 балів, причому перший аж у 60 балів, тому для початку розглянемо цей вид контролю.

Модульний контроль складається з визначеної програмою курсу кількості змістових модулів, кожен з яких має форму письмового опитування. Оцінювання змістових модулів здійснюється відповідно до тематичного плану. Модульний контроль проводиться після того, як були опрацьовані теми, що відповідають наповненню змістового модуля.

Студентам дозволяється перездати модульний контроль, але тільки до дати проведення підсумкового контролю і з письмового дозволу декану факультету. У випадку відсутності студента на занятті, коли проводився контроль, вважається, що він отримав 0 балів. При погіршенні попередньої оцінки, зараховується кращий результат. Час і місце проведення перездачі визначається викладачем.

Що ж стосується підсумкового контролю, то він оцінюється в 10 балів і є заключним етапом навчального процесу. Його мета структурувати та закріпити отримані студентом знання у ході вивчення курсу. Підсумковий контроль не перездається.

У випадку, коли студента не влаштовує отримана при поточному оцінюванні загальна сума балів, то він має право складати додатково іспит з даного предмету (якщо інше не передбачене навчальним планом). Іспит оцінюється в 100 балів. Тоді остаточний результат (ОР) визначається середнім значенням між сумою набраних балів підчас поточного оцінювання (ПО) та на екзамені (Е), тобто ОР = (ПО+Е) / 2.

Категорія: Методичні рекомендації | Додав: artk | Автор: Artem Kozmenko
Переглядів: 1974 | Завантажень: 4 | Рейтинг: 5.0/1 |

Усього коментарів: 0
Додати коментарі мають можливість тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright Artem Kozmenko © 2021