Категорії каталогу

Цікаві речі [7]
І чого тільки в цьому житті не буває ...
Рекорди [0]
Історичні факти [2]
Довідкова інформація [1]
Знаки зодіаку [0]
характеристика поведінки людей відповідно до знаку зодіаку

Форма входу

Логін:
Пароль:

Опитування

Ваше ставлення до Болонського процесу:
Всього голосів: 238




Субота, 27.02.2021, 18:11
Раді Вас вітати Гість | RSS
artk
Титульна | Реєстрація | Вхід
Статті та матеріали


Титульна » Статті » Сторінка ерудита » Історичні факти

Парадокс церковного літочислення
Історія календарів розпочалася давно. Якщо звернутися до глибокої давнини, то можна встановити, що в дикунів жодного календаря не існувало. Тільки при ускладненні громадського життя, у зв’язку з розвитком землеробства, скотарства, мореплавства, з’являється більш-менш регулярна лічба часу.

Романський календар, який використовувався з початку восьмого сторіччя до н.е. спочатку починав рік 1 березня і мав 10 місяців, імена яких вказують безпосередньо на вересень (7), жовтень (8), листопад (9) і грудень (10). Згодом були додані два місяці Januarius і Februarius, і рік розпочався у січні. Проте він довго складав тільки 355 днів, що спричиняло похибку в десять днів та сезонів, і календар у ці роки безперервно втрачав їхнє правильне взаємовідношення.

Юлій Цезар у кінці 46 р. до н.е., маючи грецького астронома Созігена (Sosigenes) встановлює довжину сонячного календаря в 365 і один з чвертю дня (365,25). Кожен четвертий рік мав додавати один день, щоб утримувати чверті днів точними, що зараз стало нашим високосним роком з 29-м лютим. Юліанський календар був введений 1 січня 45 р. до н.е., а ім’я Цезаря вшановано у сьомому місяці (July).

Але і цей календар виявився не точним, оскільки рік за в ньому становить 365 днів і 6 годин, що перевищує істинний сонячний (тропічний) рік 365,2422 днів, або 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд, на 11 хвилин 14 секунд. Різниця складає близько 0,0078 дня за рік або добу за 128 років і три дні за 384 роки. За період 1500 років календар знову крокував не в ногу з природними сезонами близько десяти днів.

Папа Григорій XIII в 1582 р. затвердив проект реформи календаря, запропонований Луїджі Ліліо, і видав буллу, згідно з якою наказувалось: день, що йде після четверга 4 жовтня 1582 року, вважати п’ятницею 15 жовтня. Таким чином, лічбу днів було пересунуто на 10 днів уперед, чим виправлено накопичену розбіжність. Крім того, наказувалося вважати високосними не 100 з 400 років, як це було прийнято в юліанському календарі, а лише 97 із 400. При цьому розбіжність календаря з порами року і моментами рівнодень відповідно зменшується до 0,0003 доби за рік або добу за 3280 років. Не високосними у григоріанському календарі вважаються всі роки сторіч (наприклад, 1700, 1800, 1900, 2100), за винятком тих, в яких число сотень ділиться на 4 без залишку (наприклад, 1600, 2000, 2400).

Деякі протестантські країни, подібно Англії і Швеції прийняли новий календар тільки в 1752 р., коли різниця складала 11 днів. А в Україні Григоріанський календар запроваджено з 14 лютого (1 лютого за старим стилем) 1918 року, коли різниця у літочисленні за обома календарями вже становила 13 днів.

Історично Юліанський календар іноді називається Старим Стилем (O.S.), а Григоріанський - Новим Стилем (N.S.). Ортодоксальні (Православні) церкви східного обряду, як наприклад українська, для духовних цілей зберегли, запроваджений як християнський календар у 325 р. н.е. на Нікейському церковному соборі, Юліанський календар. Різниця між двома календарями перенесла Різдво, яке було остаточно встановлене 25 грудня Архієреєм Ліберусом (Liberus) Римським в 354 н.е., на 7 січня.

Категорія: Історичні факти | Додав: meta (25.12.2007) | Автор: m j
Переглядів: 757 | Рейтинг: 4.0/1 |

Усього коментарів: 0
Додавати коментарі мають можливість тільки зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Copyright Artem Kozmenko © 2021