Спостереження за поведінкою людей є моїм давнім захопленням. Це
проявляється ще з глибокого дитинства. Цікаво дивитися як ті чи інші люди
реагують на речі, слова, вчинки. Саме ця особливість і подобається мені у моїй
професії. Адже, викладач не може не звертати увагу на поведінку студентів, так
як від цього залежить якість і результат його роботи. Відповідно, викладач
повинен підбирати слова, рухи, підручні засоби таким чином, щоб зацікавити і
стимулювати студента якнайкраще зрозуміти, а не зазубрити, матеріал з програми
дисципліни.
Усе це я раніше розумів інтуїтивно. І тільки тепер вирішив дослідити та
систематизувати, проводячи експерименти, спостереження, опитування.
Початок нового навчального року та знайомство з новими студентами
наштовхнули мене на вивчення таких питань: Як сприймають студенти викладача за
зовнішнім виглядом? І чи може це вплинути на якість навчального процесу?
Для відповіді на ці питання я визначив чотири основні форми зовнішнього
вигляду викладача:
1.
Діловий стиль з охайним виглядом.
2.
Діловий стиль з неохайним
виглядом.
3.
Вільний стиль з охайним виглядом.
4.
Вільний стиль з неохайним
виглядом.
Щоб експеримент не був суто теоретичним, ці стилі я випробував на собі
та своїх студентах. Також брав до уваги реакцію колег, друзів та незнайомих
людей у громадських місцях. І в результаті дійшов до цікавих висновків.
Тож, по порядку.
Першим був діловий стиль з охайним зовнішнім виглядом викладача. У
такому вигляді студенти сприймають викладача з ієрархічної точки зору,
наприклад, так як підлеглий сприймає керівника. Цим викладач викликає у
студента відчуття, що він суворий, дисциплінований, вимогливий. Відповідно,
атмосфера підчас заняття досить стабільна і спокійна, проте дещо напружена.
Ініціатива завжди у руках викладача. Студенти налаштовані виконувати поставлені
завдання без жодних обговорень і оскаржень. Виникає певна прірва у спілкуванні
між викладачем та групою студентів. Таке відчуття, що вони бояться чи то
грізного образу викладача, чи помилитися і сказати щось не те.
Крім того, у цьому випадку студенти сприймають викладача не як партнера
і помічника у вивченні матеріалу, а швидше як інструктора, який повністю
контролює кожен їхній крок та вказує, що і в якому випадку робити. А це
пригнічує ініціативу з боку студента, і як наслідок, страждає його креативний
розвиток. Студент стає ефективним інструментом, а не творчою особистістю.
Другим був діловий стиль одягу з неохайним зовнішнім виглядом
викладача. У цьому випадку складається враження, що викладач прийшов на роботу тільки
тому, що так треба. Відповідно і студенти сприймають усе про що йде мова на
парі досить поверхнево, знову ж таки "тому, що так треба". Як наслідок,
дисципліна є показовою, студенти тільки роблять вигляд, що вчаться; не вникають
у суть питань, про які йде мова, а від цього погіршується якість навчального
процесу. Врятувати ситуацію може талант викладача. Інакше вся робота може
звестися тільки до формальностей.
Третьою формою був вільний стиль одягу з охайним зовнішнім виглядом. У
цьому образі викладач справляє враження неординарної, творчої, цікавої
особистості, яка не дотримується встановлених рамок. Це, однозначно, привертає
увагу студентів, які сприймають його вже не тираном, як у першому випадку, а
демократичною людиною, що може дати їм волю у формуванні власної точки зору та
способу мислення. Відповідно, у аудиторії зберігається спокійна обстановка, без
напруження, але з зацікавленістю. Студенти намагаються зрозуміти суть речей та
абстрагуються від норм і правил. Частіше проявляють ініціативу та розвиваються
як творчі особистості. Таким чином, налагоджується двосторонній партнерський зв'язок
між студентами та викладачем.
Останньою, четвертою формою був вільний стиль одягу з неохайним
виглядом. У такому випадку студенти фактично не сприймають викладача як
особистість. Швидше він нагадує їм пересічну особу, для якої кожен наступний
день є сірим та буденним. Як наслідок, знижується рівень дисципліни на парі,
студенти часто відходять від теми заняття, фактично не сприймають інформацію,
розслабляються, відволікаються та займаються, за звичай, власними справами. Зв'язок
"викладач-студент" взагалі зникає. Це, однозначно, не сприяє якості
знань та ефективності роботи студентів. Тай і у самого викладача, у такому
випадку, настрій є не робочим, знижується впевненість у собі та зацікавленість
у справі, яку він робить.
Ось такі висновки я зробив у результаті проведеного дослідження. Мушу
наголосити, що зовнішній вигляд це тільки один з факторів, які впливають на
сприйняття, формування думки та співпрацю між викладачем і студентом. Проте він,
у деяких випадках, може нівелювати, або ж підсилити дію інших факторів, таких
як володіння матеріалом, ораторські здібності, творче мислення тощо. Викладач,
відповідно до власних принципів і переконань, може вибрати який із
запропонованих стилів йому більше до душі. Але не думаю, що цим варто
нехтувати.
|