Хочеться тишини, спокою! Хоча, коли вони настають, виникають протилежні відчуття. Десь з глибини підсвідомості починаєш згадувати, що в тебе ще море роботи, що було б непогано витерти пилюку на шафах, випрати рушники, розкласти книги, щоб вони не валялися на підлозі... А крім того, вже пора взятися за основні свої професійні обов"язки... А як не хочеться... Хоча... Воно ж цікаво, приємно!!! Тай і результат потішить! А найголовніше - буде відчуття виконаної справи! А це набагато краще, ніж відчуття нестачі чогось, недовиконаної роботи, безвідповідальності! Та ні! Не варто пригнічувати себе! Життя одне! Треба жити радісно! І без того є море людей, які здатні зіпсувати настрій, розчарувати, принизити, змішати з болотом... То навіщо щей самому себе з"їдати, догризати?! Їм не допомагати треба, а протистояти! 

Мабуть варто почати з приємного і простішого! Помити посуд! Уже буде перший крок у напрямку піднесення! А там дивишся і другий... і третій... і так день не пройде марно, тай і не будеш себе почувати незадоволеним і нещасним!