Спостереження за поведінкою людей є моїм давнім захопленням. Це проявляється ще з глибокого дитинства. Цікаво дивитися як ті чи інші люди реагують на речі, слова, вчинки. Саме ця особливість і подобається мені у моїй професії. Адже, викладач не може не звертати увагу на поведінку студентів, так як від цього залежить якість і результат його роботи. Відповідно, викладач повинен підбирати слова, рухи, підручні засоби таким чином, щоб зацікавити і стимулювати студента якнайкраще зрозуміти, а не зазубрити, матеріал з програми дисципліни.

Усе це я раніше розумів інтуїтивно. І тільки тепер вирішив дослідити та систематизувати, проводячи експерименти, спостереження, опитування.

Початок нового навчального року та знайомство з новими студентами наштовхнули мене на вивчення таких питань: Як сприймають студенти викладача за зовнішнім виглядом? І чи може це вплинути на якість навчального процесу?

Для відповіді на ці питання я визначив чотири основні форми зовнішнього вигляду викладача:

1.      Діловий стиль з охайним виглядом.

2.      Діловий стиль з неохайним виглядом.

3.      Вільний стиль з охайним виглядом.

4.      Вільний стиль з неохайним виглядом.

Щоб експеримент не був суто теоретичним, ці стилі я випробував на собі та своїх студентах. Також брав до уваги реакцію колег, друзів та незнайомих людей у громадських місцях. І в результаті дійшов до цікавих висновків.

Тож, по порядку.

Першим був діловий стиль з охайним зовнішнім виглядом викладача. У такому вигляді студенти сприймають викладача з ієрархічної точки зору, наприклад, так як підлеглий сприймає керівника. Цим викладач викликає у студента відчуття, що він суворий, дисциплінований, вимогливий. Відповідно, атмосфера підчас заняття досить стабільна і спокійна, проте дещо напружена. Ініціатива завжди у руках викладача. Студенти налаштовані виконувати поставлені завдання без жодних обговорень і оскаржень. Виникає певна прірва у спілкуванні між викладачем та групою студентів. Таке відчуття, що вони бояться чи то грізного образу викладача, чи помилитися і сказати щось не те.

Крім того, у цьому випадку студенти сприймають викладача не як партнера і помічника у вивченні матеріалу, а швидше як інструктора, який повністю контролює кожен їхній крок та вказує, що і в якому випадку робити. А це пригнічує ініціативу з боку студента, і як наслідок, страждає його креативний розвиток. Студент стає ефективним інструментом, а не творчою особистістю.

Другим був діловий стиль одягу з неохайним зовнішнім виглядом викладача. У цьому випадку складається враження, що викладач прийшов на роботу тільки тому, що так треба. Відповідно і студенти сприймають усе про що йде мова на парі досить поверхнево, знову ж таки "тому, що так треба". Як наслідок, дисципліна є показовою, студенти тільки роблять вигляд, що вчаться; не вникають у суть питань, про які йде мова, а від цього погіршується якість навчального процесу. Врятувати ситуацію може талант викладача. Інакше вся робота може звестися тільки до формальностей.

Третьою формою був вільний стиль одягу з охайним зовнішнім виглядом. У цьому образі викладач справляє враження неординарної, творчої, цікавої особистості, яка не дотримується встановлених рамок. Це, однозначно, привертає увагу студентів, які сприймають його вже не тираном, як у першому випадку, а демократичною людиною, що може дати їм волю у формуванні власної точки зору та способу мислення. Відповідно, у аудиторії зберігається спокійна обстановка, без напруження, але з зацікавленістю. Студенти намагаються зрозуміти суть речей та абстрагуються від норм і правил. Частіше проявляють ініціативу та розвиваються як творчі особистості. Таким чином, налагоджується двосторонній партнерський зв'язок між студентами та викладачем.

Останньою, четвертою формою був вільний стиль одягу з неохайним виглядом. У такому випадку студенти фактично не сприймають викладача як особистість. Швидше він нагадує їм пересічну особу, для якої кожен наступний день є сірим та буденним. Як наслідок, знижується рівень дисципліни на парі, студенти часто відходять від теми заняття, фактично не сприймають інформацію, розслабляються, відволікаються та займаються, за звичай, власними справами. Зв'язок "викладач-студент" взагалі зникає. Це, однозначно, не сприяє якості знань та ефективності роботи студентів. Тай і у самого викладача, у такому випадку, настрій є не робочим, знижується впевненість у собі та зацікавленість у справі, яку він робить.

Ось такі висновки я зробив у результаті проведеного дослідження. Мушу наголосити, що зовнішній вигляд це тільки один з факторів, які впливають на сприйняття, формування думки та співпрацю між викладачем і студентом. Проте він, у деяких випадках, може нівелювати, або ж підсилити дію інших факторів, таких як володіння матеріалом, ораторські здібності, творче мислення тощо. Викладач, відповідно до власних принципів і переконань, може вибрати який із запропонованих стилів йому більше до душі. Але не думаю, що цим варто нехтувати.