Блог. Що воно таке?! Хто його придумав?! Звісно ж відповіді на ці питання є! Проте мало хто їх знає. Я, якщо чесно, теж не знаю, але обов"язково дізнаюся! Ніколи цим не цікавився, ба навіть ігнорував будь-які щоденники, чи то електронні, чи письмові. Завжди вважав, що кожна людина має мати власний простір, власні таємниці. Адже кожен з нас не раз творив дурниці у житті, то чому ж про них мають знати всі?! Є речі, за які навіть згадувати соромно, не кажучи вже про те, що про них можуть дізнатися сторонні люди. Здавалося б, що рукописний щоденник є приватною таємницею, є частинкою того, що належить тільки тобі. Але ж згадайте фільми! У більшості з них, дійові особи знаходили такі щоденники... і найпотаємніше ставало відомим загалу! Саме тому я ніколи не записував події свого життя на папері. Тим більше не роблю і не буду робити цього в онлайні! Тому що електронні щоденники, чи як ще їх називають - "блоги", є відкритими для інтернет-спільноти! Проте не думайте, що я когось можу за таке засуджувати чи відмовляти від оприлюднення інформації, звісно ж ні! На даному етапі розвитку суспільства вони відіграють важливу роль! Їхнє значення не потрібно недооцінювати, адже блоги дають можливість поділитися своїми своїми радостями і бідами; донести свої думки до читачів; звернутися за порадою; просто не відчувати себе самотнім...
Це досягнення цивілізації я теж ігнорував! Але в один момент все змінилося. Доленосним став фільм, який мені порекомендувала подивитися подруга. То була сучасна інтерпретація творів А. Конан-Дойля про Шерлока Холмса. На відміну від оригіналу, у цьому фільмі Дж. Ватсон описує їхні пригоди не в літературних джерелах, а в інтернеті, у своєму блозі!
У той час, коли я дивився цей фільм у мене була творча криза. Я не знав за що братися, і що робити! І в одній з розмов зі своєю подругою, вирішив спробувати просто записувати свої думки (ось приблизно так, як я це роблю зараз). Ніби нічого такого про своє життя не написав, але ж можливо читачу припадуть до душі рядки з моїх оповідей! Можливо хтось впізнає себе у цих рядках... можливо це когось теж надихне на якісь приємні та корисні вчинки... чи ще щось таке.
Мабуть цей запис мав би бути першим у моїй збірці оповідей (якось язик не повертається назвати це блогом чи щоденником). Але ж не все у цьому житті повинне бути логічним і послідовним! Має бути місце і для емоцій, для ірраціонального плину подій! Логіка - суха! Якщо всі будуть діяти логічно, то зникне все прекрасне! Стане просто нецікаво! Тож пропоную спільними зусиллями урізноманітнити наші з вами життя!
Толкову тобі подруга дала пораду: насправді писати корисно, але, як на мене, не все варто оприлюднювати. Навіть якщо за літературним жанром то претендує на "Оскар" )) Якщо тобі за щось потім соромно, то це означає, що ти виріс, перейшов на інший рівень, і це класно. І це теж треба усвідомити і записати )) А ще з часом до деяких речей змінюється ставлення, і прикольно за цим спостерігати, коли є записи. Коли їх немає - багато ти можеш просто не пам"ятати, та й відчуття не ті. Все одно сприйматимеш попередній досвід з позиції нинішнього. А бути блогам чи ні - особиста справа кожного. Правда, мені здається, з часом це все одно набридає...Хіба бути таким "модним", щоб змушувати інтерес до твоєї персони і думок постінйо рости.
Додавати коментарі мають право тільки зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
